Чорнухинщина стала епіцентром у вирі стихії

30 Червень, 2016 - 12:41

Тривалий шквальний вітер, злива і град з куряче яйце у ніч з 22 на 23 червня накоїли у Чорнухинському районі небаченого лиха. Негода пошкодила покрівлі, вікна, залила городи та двори, підтопила погреби, розмила дороги. Вода з річок і ставків зруйнувала дамби та мости. У багатьох місцях просів ґрунт. Постраждали й могили на цвинтарях. Рятувальникам навіть довелося витягувати з річки двох жителів села Пізники, які намагались перетнути водойму через затоплений місток. На щастя, серед людей постраждалих немає. Загалом стихія лютувала у семи районах Полтавщини

У другому постраждалому районі — Лубенському, у селах Окіп та Ждани тільки на ранок після буревію зафіксували підтоплення 25 приватних садиб. Згодом кількість постраждалих об’єктів зросла

Але епіцентром найбільшої метео-події за останні 80 років стала Чорнухинщина. При Чорнухинській РДА цілодобово діє оперативний штаб з ліквідації наслідків стихійного лиха. Крім того, депутати сільрад провели подворовий обхід, щоб скласти акти по втратам для відшкодування коштів. Тільки по шиферу потреба становить понад 35 тисяч листів.

— Прийшло два депутати сільради. Порахували шифер, записали, склали акти, — розповідає Надія Давиденко. — Ми 60 шиферин замінили. Але на сараях вже немає грошей міняти. Бо й так витратили більше 11 тис. грн. На городі нічого не лишилось — це теж в акті зафіксували. Та картопля, яку після стихії викопали, буде гнити. Спасибі Богу, худоба не втопилась.

До затоплених сіл організували підвіз питної води, адже за даними місцевої санепідслужби, у колодязях Ковалів, Мелехів, Харсік вода забруднена і непридатна для пиття, бо не відповідає вимогам за бактеріологічними показниками та вмістом нітратів. Показники питної води з водогонів Чорнух та с. Кізлівка задовільні. Від купання у місцевих водоймах поки що радять утриматися. Але епідситуація у Чорнухинському районі благополучна й інфекційних захворювань не реєстрували. Хоча у багатьох місцях вода сходить дуже повільно і через застій утворюється сморід. Такого не пам’ятають навіть старожили.

— Були зливи, що картопля гнила. Але тоді люди допомагали, ділились городиною, — згадує 79-річна Катерина Довгошей, яка все життя прожила в Мелехах. — Ми із затопленого погребу витягли стару картоплю — будемо пересаджувати, якщо вода таки вчасно зійде. Якщо ні, доведеться купувати у цьому році.

Город місцевої жительки вже кілька днів у воді. Навіть за таких умов родина почала викопувати молоду картоплю. Та городина, побувши у воді, гниє. Бабуся і напитися зі свого колодязя не може, бо вода в ньому хоч і піднялась, як ніколи високо, але дуже брудна.

— Раніше були тут канави, які вели до Многи, — згадує дочка Катерини Довгошей Надія. — Так осушувались болота і вода, навіть якщо йшла масово, сходила. А тепер стоїть, бо їй нікуди стікати.

30 рятувальників і 8 одиниць техніки продовжують у цілодобовому режимі за допомогою мотопомп відкачувати воду з приватних домоволодінь. Крім того, вони розчистили канали від дерев та сміття, відкачали воду з місцевого ставка поблизу с. Луговики, щоб не сталося прориву водойми.

— Рятувальником я працюю вже 25 років. Бачив і гірші наслідки стихій — на Закарпатті, в Польщі і в Угорщині, — ділиться співробітник полтавської аварійно-рятувальної частини Юрій. — Тому ця ситуація нам знайома. У Чорнухинському районі ми з першого дня ліквідації наслідків негоди. За 4 дні своїми силами відкачали воду на 10 затоплених домогосподарствах. Стараємось по максимуму допомогти людям. Мотопомпа качає 120 кубів на годину. За добу рівень води на подвір’ї, де працюємо, спадає на 25 см. Ми робимо все, але рівень ґрунтових вод не від нас залежить. А якщо будуть дощі та грози, ситуація погіршиться, бо земля й так у себе прийняла чимало вологи.

Хтось допомагає, а хтось піариться перед виборами

Щоб на власні очі побачити епіцентр стихійного лиха й оцінити завдані збитки, за кілька днів після негоди у Чорнухинський район разом з Андрієм Пісоцьким прибув і голова обласної ради Олександр Біленький, а також депутати обласної ради, зокрема голови бюджетної та екологічної комісій.

— Ми приїхали для того, щоб зрозуміти, скільки коштів на сесії обласної ради треба виділити для поповнення резервного фонду обласної ради, щоб ці кошти пішли на Чорнухинський район. Є загальна цифра — 17 мільйонів загалом. 7 млн район вже отримав, після чого піде розподіл по сільрадам, а далі вже по постраждалим. На позачерговій сесії виділяємо ще 10 млн, — пояснив Олександр Біленький. — Ми теж всі люди й розуміємо, якщо у сусідів біда, то треба допомогти. Їдучи в Чорнухинський район, я прихопив із собою 200 листів шиферу. Колеги-депутати передали ще 900. Крім того, я звернувся до голів міськрад і РДА, щоб вони теж допомогли. Це першочергові речі — заміна шиферу. Також я спілкувався з міністром АПК Тарасом Кутовим стосовно відшкодування втрат урожаю. Він запропонує свій механізм компенсацій. Ми не чекаємо допомоги від держави, тому що це дуже довга процедура. Нам простіше зробити все самим, виділити кошти і простежити, щоб ці гроші використали за призначенням.

Відвідавши постраждалі села та провівши оперативну нараду щодо стану ліквідації наслідків стихії та організації відшкодування населенню завданих збитків, очільники області звернули увагу місцевого керівництва на певні недоліки в організації роботи. Потрібно посилити координацію між штабом з подолання наслідків негоди, головами сільських рад і місцевими агровиробниками з приводу алгоритму, щоб люди були краще поінформовані про надання допомоги та компенсацію витрат.

— Так, з бюджету буде допомога. Але це займе певний час. А людям потрібна допомога тут і зараз, у матеріальному вигляді. З цього боку добре, що зараз триває передвиборна кампанія. Але вже почались спекуляції на людській біді, — наголосив депутат обласної ради та регіональний директор «Баришівської зернової компанії» Василь Стасовський, який живе у Вороньках — епіцентрі стихійного лиха. — Моя компанія без зайвого піару виділила кілька тисяч листів шиферу і бригаду, яка безкоштовно лагодить дахи. А є кандидати, що привозять 100 листів б/у шиферу, начепивши на машину лозунги і роздаючи по 10-15 листів. Це дешевий піар. Краще б взяли участь у роботі місцевого штабу і допомогли виробити спільну програму ліквідації наслідків стихії. Ось це був би жест доброї волі.

Хейлівщина залишилась без асфальтового сполучення

Дісталось і селу Хейлівщина Чорнухинського району, де під великим тиском води зірвало дамбу, внаслідок чого відбувся розмив штучної споруди трьохочкової труби. Зруйновано дорогу у напрямку Красне-Хейлівщина — фрагмент дорожнього покриття довжиною 10 метрів просів на глибину 4 метри. Об’їзд даної ділянки організували ґрунтовою дорогою через с. Нова Діброва.

Перший заступник Полтавської облдержадміністрації Андрій Пісоцький, який побував на місці розрухи, планує звернутися до Кабміну, щоб встановити там тимчасовий понтонний міст. Але враховуючи обіцяні синоптиками нові дощі і грози, люди просто бояться, що будуть відрізані від райцентру.

— Отой місточок треба було ремонтувати 15 років тому, коли ми почали писати свої перші звернення, — каже голова Хейлівщинської сільської ради Василь Білоус. — Але нас ігнорували, і тепер маємо результат — відсутність нормального сполучення. Я не беру до уваги ґрунтову дорогу через Богданівку, бо її після першого ж дощу розмиє. А якщо цей півтора кілометровий шлях засипати щебенем, то треба 1200 тонн, а це більше 3 млн грн. Обіцяють нам мільйон гривень на оту прірву, де розірвало дорогу 16 метрів в ширину, 6 м в глибину і 12 м відстань між двома шматками асфальтового полотна. Мільйона не вистачить. Може, краще почекати, пізніше запустити дорогу, але знайти можливість зробити там міст. Хай місяць ми почекаємо, пізніше запустимо дорогу, але треба робити хороший міст, щоб потік води йшов не в такі кільця, як оце вимило стихією.

Один з місцевих жителів сказав, що біда повинна об’єднувати людей. Натомість у районі відчувається певна напруга, як в громаді, так і серед влади.

Сусідні громади відгукнулися на заклик про допомогу, зокрема з Великобагачанщини прибула машина шиферу. Голови інших районів телефонують, запитують, чим допомогти.

29 червня була скликана восьма позачергова сесія Полтавської обласної ради через необхідність виділення додаткових коштів для подолання наслідків негоди. Голова Чорнухинської РДА виступив перед депутатами, розповівши про стан справ. У результаті обласна рада виділила 9 додаткових мільйонів гривень із резервного фонду обласного бюджету. Як прокоментував голова облради Олександр Біленький, ця сума призначена для оперативної реалізації першочергових заходів. Загальна сума витрат становитиме близько 18 млн грн.

Марина ФРАНЧУК

Читайте також