Лохвичани молилися, щоб міськрада дозволила будувати храм

24 Червень, 2017 - 19:24

На місце в лохвицькому парку «Перемоги», де до 1936 року був собор Різдва Богородиці, претендують громади православних церков як Київського патріархату, так і так званого Московського патріархату. Обидві хочуть побудувати новий храм. 18 червня тут улаштували молебень представники Київського патріархату

Про історію цього місця ми детально писали на початку поточного року. У 80-х постійно й епізодично у 90-х та 2000-х на місці собору та церковних поховань діяв танцмайданчик, який лохвичани називали «клітка». Потім віряни обох православних громад сперечалися за місце й нагадали обивателям про його «святість». Спочатку віряни встановили дерев’яного хреста, потім краєзнавець Олександр Панченко – металевого. Після того влаштовувати танці охочих не знаходилося, танцмайданчик заріс деревами-бур’янами. Лишень цього року міськрада організувала прибирання та вирубування кількаметрових американських кленів, що проламали асфальт.

Біля хреста, який нагадує про зруйнований більшовиками собор, зібралося понад 30 чоловік на чолі з настоятелем храму Іоанна Хрестителя отцем Всеволодом Бігуном. Серед них – ветерани АТО, патріотично налаштовані депутати Лохвицької районної та міської ради. Священик відслужив молебень, не раз висловив побажання, щоб міська рада дала дозвіл на будівництво тут нового храму, наголосив, що «тут мають бути не танці, а храм для всіх нас». Присутні підтримали молитву та висловлювали свою підтримку будівництва церкви саме УПЦ (КП).

– Ми – за будівництво храму саме Київського патріархату, бо після останніх подій маємо свою думку і відповідне ставлення до «московських» попів, – каже депутат райради Юрій Прийма. – Люди, що звуть себе українцями, насправді ведуть антиукраїнську пропаганду. Вони не визнають Росію агресором, називаючи війну громадянським протистоянням, вони не визнають героями воїнів, які поклали життя за цілісність держави. Ми не виступаємо за те, щоб закрити їхні церкви, для початку хай зроблять правдивий крок і назвуться, як воно є насправді – Московською церквою в Україні. Питання виділення землі Київському патріархату не нове. Рішення про це вже було прийняте, але завдяки зусиллям, як на нашу думку, певних антиукраїнських сил, постановою суду воно було скасоване. І якщо ми маємо ініціативу громади та отця Всеволода, то знову будемо лобіювати це питання як на міському, так і на районному рівні.

Хоча в інших регіонах України й відзначають підтримку церквою МП антиукраїнської політики й навіть виконання вказівок із Росії, у Лохвиці дві православні церкви мирно співіснують. Принаймні ми не чули про підтримку російської політики місцевим духовенством МП. Багато вірян моляться у тій церкві, яка ближче, відвідують обидві. Понині настоятеля Благовіщенської церкви так званого МП отця Михайла з помічниками запрошують навіть на громадські заходи для проведення молебнів.

Часто в Лохвиці віряни МП називали КП «розкольниками» і «сектантами» та доводили, що місце собору – їхнє, бо їх церква – спадкоємець колишньої, а останній собор був побудований 1804 року, коли УПЦ (КП) не існувало. Тоді Лохвицька міськрада надала згадану ділянку для будівництва Українській православній церкві КП. Прихильники МП шукали всілякі процедурні порушення у рішенні міськради та пропонували вирішити, кому віддати ділянку (або нікому), шляхом референдуму серед лохвичан. Прихильники КП нагадували, що церкві МП за кілька років до того віддали приміщення колишнього колгоспного клубу по вул. Фрунзе, але там ніхто і цвяха не забив, будинок занехаяний, руйнується. Отже, і тут вони нічого не збудують. «Російська» церква влаштувала тоді хресний хід, на який до Лохвиці з’їхалися священики МП з усієї України, вони мітингували під міськрадою 19 червня 2008 року. Врешті за підтримки деяких депутатів райради рішення міської ради скасували в суді.

На даний час місце, де був собор, не віддане нікому.

– До затвердження генерального плану Лохвиці будь-яке виділення земельної ділянки неможливе, – каже депутат Лохвицької міськради Анатолій Білан. – Ми вже маємо певну кількість депутатів, щоб знову внести питання виділення землі до Порядку денного.

Олег ДОЛЕНКО

Читайте також