На Гребінківщині хочуть відкривати «зелені садиби»

14 Травень, 2017 - 23:58

На сьогодні в Гребінківському районі не діє жодної садиби для зеленого туризму. Як розвивати цю сферу з користю для всього району, гребінчани делегацією з представників понад п’ятнадцяти сіл дізнавалися у сусідньому Пирятинському районі

Гребінківщина – не лише «Очі чорні» Євгена Гребінки, це десятки ботанічних, гідрологічних та ландшафтних заказників, парків, ботанічних, природних та зоологічних пам’яток, гектари лісів, річки, ставки, озера. Зручне транспортне сполучення, передовсім залізничне. Станція Гребінка є однією з небагатьох залізничних станцій України, яка є вузлом на межі трьох залізниць: Південної, Південно-Західної та Одеської. У Гребінці зупиняється більшість потягів далекого сполучення. До кінцевої в Гребінку прямують потяги з Києва, Лубен, Полтави, Коломака, Сміли, Черкас, Прилук, Ніжина, Бахмача. До більшості сіл Гребінківщини курсують електрички. При цьому всьому туристична сфера району, як кажуть самі його жителі – «не пахане поле».

– Найперше, що зупиняє наших людей займатися цією сферою – це брак досвіду, – зізнається завідувач сектору культури Гребінківської райдержадміністрації Ростислава Капелька. – При тому всьому більшість безробітних жителів сіл мають порожні батьківські дворища, є по селах залишені хати, інші приміщення, тобто фактично готові оселі для зеленого туризму. Ми усвідомлюємо, що сільський зелений туризм – це розвиток територій, культурний розвиток загалом, розвиток інших важливих сфер, однак бракує досвіду, бракує відповідей на безліч питань.

Друга проблема, котра, за словами гребінчан, заважає розвитку їхнього сільського зеленого туризму – це страх.

– Бажання займатись туризмом є, – каже житель Слободо-Петрівки Ігор Шацький. – До того ж, у мене є окрема хата, є господарство, є творчі заняття. Проте страх перевищує це бажання. Страх того, що ти вкладеш кошти, своє здоров’я і час, і нічого не вийде, а вкладати треба чимало, відриваючи ці фінанси від родини. Та й досвіду бракує.

На тому ж наголошує і Микола Крипниченко. Чоловік перебрався до Гребінки аж із Миколаївщини. Зізнається, що цей край привабив його саме красою природи. Микола Петрович керує шумовим оркестром при районному Будинку культури, веде господарство, а дружина відома на увесь район своїми солодощами.

– Знаю, що до нас би їхали люди. Та, власне, ми і не можемо без людей, ми ж діячі культури. Я створюю музику на сцені, у побуті, завжди й усюди, і мені для цього не обов’язково музичний інструмент. Люблю тварин, люблю, коли курочка бігає по двору, люблю тишу й землю. І маю велике бажання цим поділитися, проте не знаю, як і з чого почати.

Ще одна проблема, котру окреслили гребінківці – безініціативність сільських очільників, їхня не готовність заглиблюватись у суть справи та спрямовувати потенційних власників зелених садиб у потрібне русло.

– У більшості сіл гроші просто валяються під ногами. Не розумію, чи то від ментальності, чи від некомпетентності залежить, але важко достукатися до сільських голів. От стоїть у селі закинута хата, є родина, котра готова вкластися і відкрити будиночок для туристів. Та перше, що запитує сільський голова, а що йому з того буде? Одразу рахують прибуток і те, що можна покласти собі в кишеню. А якщо нічого не буде, то хай краще стоїть той дім і валиться далі. Важко донести людям, що ота зелена садиба, то початок ланцюжка розвитку інших сфер у селі. Як достукатися? Дуже багато білих плям у цій сфері.

Власне, для того, щоб дати людям відповіді на їхні питання, і був організований тренінг. Представники п’ятнадцяти сіл Гребінківського району приїхали за досвідом до Березової Рудки, що на Пирятинщині, де вже не один рік успішно працюють зелені садиби.

– Найбільше людей завжди цікавить фінансова сторона – скільки треба вкласти, щоб зелена садиба почала працювати, рівень, якість та асортимент послуг, пропонованих туристові, юридичні аспекти, – говорить власник зеленої садиби творчого простору Zavitaylo’s Organic House Тарас Завітайло. – Гребінківщина дійсно красивий і творчий край, і проблема безробіття у селах не лише в їхньому районі — це відомий факт. І нормально, що люди бояться нової справи, незнання завжди породжують страх. Ми й самі родиною їздимо переймати досвід інших, більш розвинених зелених садиб. І знаєте, іноді люди створюють шедеври на порожньому місці. Полтавщина така багата земля, і кожне село має свою родзинку. Ми переконалися у тому, що сільський зелений туризм спроможний дати поштовх розвитку селам. Тому вирішили ділитися своїм досвідом. Гребінківщина радо відгукнулася. Маємо сподівання, наступними стануть Гадяч та Чорнухи. Будемо раді допомогти і сусідам, і всім, хто матиме бажання розвивати своє село.

– Подібний рівень спілкування – це великий поштовх для народження мрій, ідей та планів, – зізналася після тренінгу Ростислава Капелька. – Після тренінгу в нас було тривале та бурхливе обговорення всього побаченого та почутого. Ми зійшлися на тому, що сьогодні фактично всі власники зелених садиб в Україні, та й у світі, окрім звичного відпочинку, пропонують гостям якісь додаткові послуги, мають концепт своїх садиб. І на мій погляд, дуже цікавим напрямком є різноманітні тренінги, терапії. Оскільки частіше всього відпочивати до сіл їдуть родинами, то можна було би пропонувати людям навіть цілі програми на тему родинних цінностей. Нікому не заборонено ділитися своїм власним досвідом чи знаннями, спілкуватися, слухати інших. Крім того, на Гребінківщині багато демобілізованих бійців АТО, котрі шукають себе після служби. І так само могли би ділитися армійським досвідом. У нас багато сіл з цікавою козацькою історією, старовинних сіл, безліч краєвидів. Є сотні творчих людей, котрі могли би вчити гостей співам, танцям, кулінарії, вишивці, лозоплетінню. Є бажання організувати дитячий туризм. Гребінчани легкі на підйом, тому сподіваюся, найближчим часом ви почуєте про наші креативні зелені садиби.

 

Цікаво знати:

Розвивати сільський зелений туризм у світі почали ще з другої половини ХХ століття. Тоді у Великобританії та США виникла концепція «Bed & Breakfast» – тимчасове проживання (близько 7 діб) у вільних кімнатах будинків. А вже на початку XXI ст. експерти ВТО визнали, що це найбільш динамічно зростаючий сектор світового туристичного господарства. На сьогодні обсяги надання агротуристичних послуг у Європі та США практично в 2-4 рази перевищують обсяги зростання готельної бази та курортного сервісу в цих країнах. Доведено, що зелений туризм виступає важливим чинником стабільного динамічного збільшення надходжень до бюджету, активізації розвитку багатьох галузей економіки. За підрахунками експертів Європейського банку реконструкції та розвитку, облаштування у місті вихідця з сільської місцевості в 20 разів дорожче, ніж створення умов для його життя і роботи в селі. Також підраховано, що річний прибуток від одного ліжко-місця у зеленій садибі еквівалентний річному доходу фермера від однієї корови.

Олена БУРЯК

Читайте також