Підступний крадій зору - глаукома

13 Березень, 2016 - 01:30

Глаукома – захворювання очей, що характеризується підвищенням внутрішньоочного тиску. Початок недуги підступний, а перебіг безсимптомний. Якщо лікування цього захворювання не проводити, то поступово починає звужуватися поле зору – людина перестає помічати розташовані збоку об’єкти, надалі хвороба призводить до прогресуючого зниження зору, з можливою повною його втратою. Зір, втрачений унаслідок глаукоми,  відновити неможливо. Щоб заохотити громадян звертатися до офтальмологів з метою профілактики хоча б раз на рік, починаючи з 2008 року світова спільнота відзначає у березні Дні боротьби з глаукомою

Спробуйте ненадовго зосере­дити погляд на останньому слові цього речення. Чи бачите ви одночасно краєм ока деякий простір навколо газети? Швидше за все, так. Адже воно потрапляє до нашого периферійного зору. Саме він допомагає нам не спіткнутися і уникнути удару головою об бокові предмети. Але з часом, через різні фактори, боковий кут зору може звужуватися – зовсім непомітно для вас. Це і є початок глаукоми. Але навіть у розвинених країнах, де існують загальні освітні програми, спрямовані на боротьбу з глаукомою, половина хворих на цю недугу навіть не чула про основні її симптоми. Про це нам розповіла завідуюча очним відділенням Полтавської обласної клінічної лікарні ім. М. Склі­фосовського, обласний офтальмолог  Олена Залудяк.

– Проблема глаукоми – одна з найважливіших проблем, так як, наприклад, в Україні сліпота через глаукому вийшла вже на друге місце за причинами інвалідності. В Україні, за нашими звітами за 2015 рік, близько 200 тисяч хворих. У Полтавській області близько 10 тисяч перебуває на диспансерному обліку з приводу глаукоми. У світі на глаукому хворіє більше 100 мільйонів людей, за даними ВООЗ. І майже кожен п’ятий з них – сліпа людина.

– Скажіть, будь ласка, чи простежується певна спадковість захворювання? Чи в групі ризику діти, онуки хворих на глаукому людей?

– На жаль, так. Причин глаукоми багато. Однією з них є генетична спадковість. Якщо родичі вже хворіли – бабусі, дідусі, батьки, то ми цілком ймовірно можемо спостерігати глаукому, з високим відсотком вірогідності важких наслідків. Також до причин глаукоми відносять і тривалі стреси, емоційні перевантаження, супутні хронічні захворювання – особливо серцево­судинну патологію. У хворих на діабет спостерігається свій вид глаукоми – неваскулярної. За наявності шкідливих звичок також висока вірогідність розвитку глаукоми.

– Ось тут я попрошу вас розшифрувати. До шкідливих звичок ми, зазвичай, відносимо тютюнопаління, надмірне вживання алкоголю… Що ще?

– Уже й цього достатньо, щоб розвинулась якась патологія взагалі в організмі, а глаукома тим більше. На жаль, якщо є якісь інші захворювання, і за наявності ще й шкідливих звичок, то вона розвиватиметься.

– Як часто потрібно нам звертатися до офтальмолога, навіть якщо органи зору абсолютно не турбують?

– Усі пацієнти, навіть здорова категорія населення, повинні після 40 років щорічно вимірювати внутрішньоочний тиск. Профілактичне обстеження допоможе запобігти або виявити якомога раніше підвищення очного тиску, яке потім може привести до появи глаукоми. Тому я вкотре закликаю всіх пацієнтів звернутися на цьому тижні до офтальмологів за місцем проживання, щоб виміряти внутрішньоочний тиск.

– Під час Всесвітнього тижня боротьби з глаукомою, пі­дуть наші офтальмологи, як то кажуть – в люди? Я знаю, що в багатьох країнах навіть у торгових центрах стають з плакатами, на яких пишуть заклики підійти і виміряти внутрішньоочний тиск, перевірити гостроту зору. У нас планують такі заходи?

– Ми б раді вийти і в торгові центри, і в інші заклади. Але, на жаль, апаратура нас трошки в цьому зупиняє. Тому ми закликаємо усіх: хворих і здорових, у ці дні прийти в медичні заклади. Тим більше, що там протягом цього тижня відбуватимуться так звані «Глаукомні дні». За місцем проживання офтальмологи будуть проводити «Школи глаукомного пацієнта», де розповідатимуть, як їм поводитися в побуті та на роботі, як часто звертатися  до лікаря, як жити взагалі з цим діагнозом. Запрошуємо всіх, віком  після 40 років! А у кого в роду є близькі родичі з глаукомою, навіть після 35 років ми запрошуємо, щоб не пропустити початок захворювання. Ви також можете звернутися і до сімейних лікарів. У них є тонометри Маклакова і вони також уміють вимірювати внутрішньоочний тиск. Або до консультативної обласної поліклініки, де у нас працює «Глаукомний кабінет», або в очне відділення обласної лікарні.

– А у віддалених селах, на ФАПах – там є необхідна апаратура? 

– Повної апаратури немає – як для дослідження глаукомного хворого. Але необхідні таблиці для виміру гостроти зору, для корекції окулярів та виміру внутрішньоочного тиску тонометри Маклакова є в кожному ФАПі. Тому там також можна звертатися до сімейного лікаря або до фельдшера. Зараз у нас тісна співпраця з Центрами первинної сімейної медицини. Там заведені спеціальні журнали, де реєструють результати досліджень. І якщо виявлять разово поміряний високий внутрішньоочний тиск, вони цього пацієнта через тиждень запрошують до себе. Якщо підвищений тиск виявлять і вдруге, інформацію про такого пацієнта протягом тижня передають до районного офтальмолога. І цього хворого беруть на облік, обстежують вже в районній центральній лікарні – чи це просто первинна офтальмогіпертензія – наслідок того, що людина або перехвилювалася, перенапружилася, підняла щось важке. Від цього може підвищитися внутрішньоочний тиск разово. Але якщо у пацієнта вже не раз фіксують підвищений внутрішньоочний тиск, хоча його ще нічого не турбує, його бере на облік районний фахівець і йому надають відповідні рекомендації – по обстеженню і лікуванню. І, в разі необхідності, направляють на огляд в обласну консультативну поліклініку, у «Глаукомний кабінет» або в очне відділення обласної лікарні для більш детального обстеження на тій апаратурі, яка існує тільки в обласній лікарні, на жаль, на даний час.

– Чи діють нині державні чи обласні, міські програми, що покривають складні лабораторні дослідження та хірургічне втручання – для декретованих верств населення?

– Глаукома – це високовартісне захворювання. Краплі, які є на нашому ринку, мають таку цінову політику – від зовсім невеликих сум і до значних, коли йдеться про високоякісні краплі, якими повинні промивати хворі очі при вперше виявленій глаукомі. Вони майже не покриваються бюджетом на даний час. Можливо, колись будуть зміни. Бо це вже не один рік обговорюють на рівні МОЗ. Але поки що фармпрепарати хворі вимушені купувати за власний кошт. Якщо хворий потребує оперативного лікування глаукоми, то їх існує два види. На першому етапі пропонуємо хворому, якщо підходить його захворювання на кут передньої камери його ока, залежно від будови ока, лазерне лікування глаукоми. Таке лікування проводимо тільки в умовах очного відділення обласної лікарні – як стаціонарно, так і амбулаторно. Це – амбулаторна операція. Вона повністю безкоштовна. Якщо пацієнту не допомогла, на жаль, лазерна операція, він капає краплі, але все рівно тиск високий зберігається, на другому етапі пропонуємо операцію «мікроскальпелем». То тоді імплантується під час операції – це вже новітні такі технології, фільтруючий пристрій, дренажні системи. Це вже високовартісні операції. І на даний час вони не покриваються обласним бюджетом. Хворі вимушені придбавати ці фільтруючі пристрої за власний кошт.

– За наявності яких ознак, симптомів, людина повинна все залишити і побігти до офтальмолога? Я підкреслюю – не піти, а побігти!

– Якщо хворий помітив, навіть за нормальної гостроти зору, якесь періодичне затуманювання, особливо зранку, встав, і дивиться наче крізь туман, який через годину­дві розсіюється і хворий про це навіть забуває. Це вже є негативна ознака глаукоми. Якщо дивиться на джерело світла і бачить «райдужні кола», ми їх так називаємо, це також одна з ознак глаукоми. Якщо, можливо, навіть якісь болі в очах з’явилися, які не довгий час тривають, проходять самі, але повторюються – декілька днів або тижнів поспіль, то це показання звернутися до офтальмолога – щоб перевірити і гостроту зору, і виміряти внутрішньоочний тиск. І, за потреби, провести подальші обстеження на глаукому. Тому що, на жаль, є категорія хворих, особливо у віддалених селах, які не звертають на це уваги чи звертають, але не звертаються до офтальмолога. А коли приходять до нас – в очне відділення обласної лікарні, то вже майже сліпі. Глаукома – це незворотнє захворювання.

– Чи існує профілактика цього захворювання?

– Профілактика полягає в тому, щоб якнайшвидше виявити це захворювання.

– А як Ви ставитеся до самолікування, після перегляду реклами у ЗМІ? Чарівні крапельки, чарівні пігулки, дивовижні витяжки з рослин…

– Вкрай негативно! Бо ми спостерігаємо це чи не щодня тільки негативні наслідки. Приходять пацієнти з глаукомою, які знали, що у них глаукома, капали краплі, але потім прочитали про якісь «диво краплі», про якісь незрозумілі окуляри з вібрацією та різними кольорами і кинули крапати краплі. Вони вже розуміють, що самі посприяли втраті власного зору, коли пішли на місяць­два від свого окуліста. І пацієнт про це шкодує, але буває, що зір повернути не можливо. Тому я вкрай негативно ставлюся до цих препаратів, які не ліцензовані МОЗ, не мають відповідних ліцензій. Я вважаю, це не припустимо.

Олена ПОЛТАВКА

 

Читайте також