Прибрали занедбану синагогу в Лохвиці

5 Травень, 2017 - 22:37

Долею занедбаного будинку синагоги, який майже століття не використовувався за призначенням, Лохвицька міськрада перейнялася восени минулого року. Вона взяла будинок на баланс міста та налагоджує стосунки зі спонсорами, які можуть допомогти в реставрації. Щоб не соромно було показувати будівлю гостям, 28 квітня провели толоку

На прибирання зібралося близько 30 чоловік – працівники міської ради, комунального підприємства «Лохвиця-сервіс», двоє депутатів міськради та громадська активістка Яна Алєєва. Працювали майже три години, роботи вистачило всім. Для вивезення сміття знадобився причеп і навантажувач.

– Тепер розчищена вся територія навколо синагоги, спиляні дерева-бур’яни та чагарники, – каже заступник міського голови Сергій Шрамко. – У середині заметено. Ми сподіваємося, що історичну будівлю кінця ХІХ ст. вдасться реставрувати, якщо вона й не стане місцем релігійного культу, там можна створити історико-культурний музей. Запущену й засмічену синагогу соромно було б показувати.

З представників єврейської громади волів узяти участь у толоці Борис Наумович Урецький (нині знаний і шанований пенсіонер, який більш ніж 20 років очолював Червонозаводський хлібозавод, представник відомої єврейської родини), але був сильно хворий.

На рубежі ХІХ і ХХ століть Лохвиця була мало не на третину єврейським містом. Євреї займалися комерцією, ремеслами, утримували дрібні та великі підприємства (наприклад, тютюнова фабрика Дунаєвського). Після революції 1917 року відсоток єврейського населення зменшувався. На початку 1920-х євреї створили колгосп «Ноєвег», але виявилися зовсім неуспішними в землеробстві. 1941-го нацисти спочатку зігнали всіх у закрите гетто в центрі міста, де традиційно відсоток єврейського населення був найвищим. Потім оголосили, що вивезуть на історичну батьківщину та погнали колоною з речами в бік найближчої залізничної станції. Але дійшла колона тільки до хутора Благодарівки на околиці Лохвиці. Тут 287 євреїв, серед яких були й малі діти, розстріляли. А кого не добили, загорнули в землею живцем.

За радянських часів синагога використовувалася як виробничий об’єкт. Тут містилася майстерня з вичинки шкір, де працювали вірмени, в останні радянські десятиріччя – контора будівельної організації «ПМК-1». Після того, як у середині 80-х будівельники перейшли до нового приміщення, синагогу залишили напризволяще. Деякий час її використовував приватний підприємець, який залишив сміття й не реагував на прохання міськради прибрати. Зовні стіни з візерунчастою декоративною кладкою збереглися непогано, лише частина вікон повністю чи частково закладені цеглою. Половина шибок у вцілілих вікнах побиті. Всередині від більшої частини перекриття між поверхами лишилися самі металеві балки. Штукатурка місцями понівечена, підлога зірвана.

На занедбану лохвицьку синагогу вже звертали увагу релігійні єврейські організації. Бувало, приїжджали цілі делегації, одягнуті за визначеними релігією правилами. Однак, оглянувши споруду, до питання її відновлення не поверталися. Кажуть, міськрада зверталася до багатих і впливових євреїв не раз, навіть Ігоря Коломойського просила допомогти в реставрації.

Нині розглядаються різні варіанти використання. Під сумнівом повернення до первісного призначення. Для проведення служби потрібно мінімум 10 справжніх віруючих юдеїв, а стільки в Лохвиці не нараховується. Релігійні потреби можна задовільнити у сусідньому Гадячі, який є місцем паломництва юдеїв, також з територіально найближчих діє синагога у Конотопі на Сумщині. Можливо це буде синагога-музей, де буде частина експозиції, присвяченої Дунаєвському та іншим єврейським родинам, пов’язаним із Лохвицею, відбуватимуться різні виставки й заходи. Або міжнаціональний культурний центр з молитовним залом.

Олег ДОЛЕНКО

Читайте також