«Зробимо Україну чистою разом»

14 Травень, 2017 - 14:07

Тисячі мешканців Полтавщини перед травневими святами приєдналися до Всеукраїнської акції «Зробимо Україну чистою разом». У рамках загальнодержавної толоки активісти вивезли з парків та скверів тонни непотребу – бите скло, використаний пластик, паперові обгортки… Та чи готова ментально більшість наших земляків до наведення ладу на волонтерських засадах? Полтавський район, Лохвиця, Гадяч, Чорнухи, Чутове, Гребінка – на акцію не відгукнулися. А от деякі райони були дуже активні – Лубенський та Пирятинський. У Лубнах взагалі два дні прибирали

Шість років тому в обласному центрі толоку започаткувала знана нині на теренах України Полтавська громадська організація «ЕКОЛтава». Почин підхопили активісти і відтепер щороку наприкінці квітня небайдужі громадяни разом з місцевою владою прибирають у місцях відпочинку та висаджують дерева і кущі, розповів координатор заходу на Полтавщині Роман Гловацький. Автором ідеї є волонтери міжнародного екологічного руху «Let’s Do It Ukraine».

– Полтавщина була серед перших областей, на території якої провели таку масштабну толоку. Якщо минулого року в акції взяли участь усього сім районів, то цьогоріч – уже 15. Загалом до прибирання долучилися понад 4 тисячі жителів області. Спочатку на прибирання виходили ековолонтери. Потім – небайдужі громадяни. А нині – багато державних і приватних підприємств. Це – «Ощадбанк України», «Епіцентр», працівники мережі заправок «ОККО», представники фірми «Кока-Кола», представники пенітенціарної служби, фахівці райдержадміністрацій, районних рад. А місцеві комунальні служби надали транспорт для вивозу сміття. Хоча, як на мою думку, найголовніша ідея цього заходу – донести до кожного українця, що до навколишнього середовища треба ставитися бережно. Ми за кілька днів до акції роз’яснювали це людям, роздавали буклети, надіслані «Let’s Do It Ukraine». Відгукнулися на пропозицію здебільшого молоді люди, студенти. Найактивніші наші помічники – у Полтаві, Диканьці, Великих Сорочинцях, Лубнах, Решетилівці, Хоролі, Пирятині. Ми націлювали людей одразу ж і сортувати сміття. Розповідали, як це правильно робити. Хоча є проблема – у більшості селищ міського типу відсутні пункти приймання вторинної сировини. У нас, наприклад, у Хоролі, тільки один пункт приймання втор сировини. Він розташований у центрі населеного пункту і підприємцям не вигідно приїжджати забирати вже навіть відсортоване сміття. Найбільше ми вивезли під час прибирання пластику – приблизно 60% загального об’єму: стаканчики, пляшки, контейнери. От де відпочивають, там і кидають використану пластикову тару. Я нещодавно був у Києві, спілкувався там з екоактивістами. То дійшли ми висновку, що навчати європейського ставлення до природи треба наступне покоління ще з дитячого садочка. У мене син, то він уже в 4 рочки знав, що батарейки не можна просто так викидати на смітник, а треба покласти в спеціальну коробочку, на переробку. Просвітницька робота потрібна і серед дорослого населення. І система якихось штрафів повинна бути для тих, хто забруднює природу. Але постійно потрібно цю роботу проводити. Полтавський район, Лохвиця, Гадяч, Чорнухи, Чутове, Гребінка – на нашу акцію не відгукнулися. А от деякі райони були дуже активні, як от, наприклад, Лубенський та Пирятинський. У Лубнах взагалі два дні прибирали.

– Такі заходи, насамперед, згуртовують громаду, а не тільки вчать не смітити. Ми намагалися донести, що не смітити – то своєрідний прояв поваги до свого селища, міста, держави. Хоча кілька років тому були курйозні випадки – коли представники комунальних служб намагалися нам вказувати, де нам прибирати. Довелося пояснювати, що локації обирає громада, яка виявила бажання долучитися до всеукраїнської толоки. І не треба нам вказувати – де прибирати. Але велика вдячність їм за надання транспорту для вивозу сміття, – говорить Сергій Корнієнко, координатор акції «Зробимо Україну чистою разом» у Лубенському районі. У Лубнах були задіяні три локації – міський дендропарк та по вулиці Драгоманова.

Жителі Пирятина – до толоки долучилися активно. У невеличкому містечку прибирали аж чотири групи, з гордістю розповіла місцева координаторка Аліна Мірошніченко.

– Ми почали наводити в місті чистоту ще на початку квітня, коли місце влада закликала пирятинців вийти на прибирання. Працівники дитячих садочків, шкіл, підприємств не тільки замітали, прибирали, а й висаджували дерева. А ось коли стартувала екологічна акція «Let’s Do It Ukraine», то громада визначила такі локації: острів Масальський, автостанція №1 (або, як ми її називаємо – «Сквер»), вулиця Жовтнева та Алея Слави. Масальський прибирали співробітники Національного парку «Пирятинський». У сквер прийшли прибирати всього три чоловіки. Хоча ми й оголошення розклеювали, і час був нібито зручний – 9-та ранку. Багато хто говорив, що не зможуть прийти через городи. У парку «Слава» прибирали школярі. А от у центрі, біля кладовища, у нас прибирали працівники пенітенціарної системи – 4 чи 5 чоловік. Ми хотіли долучити й самих умовно засуджених, але вони відмовилися, мотивувавши, що ніде не написано, що вони повинні брати участь у подібних акціях. Хоча ми хотіли саме серед них провести просвітницьку роботу.

Приємно, що долучилися і села Пирятинського району – Олександрівка та Велика Круча. У Кручі дуже активна сільська голова Ірина Солдатова. Вона завжди підтримує такі заходи. У нас більше молоді було на толоці. І це тішить. А ось люди старшого віку вважають: на толоку повинні виходити трудові колективи, а не громада. Багато хто обіцяв прийти на прибирання і захоплено говорили, що це «круто», але потім не з’явилися. Що збирали? Багато пластику і дуже багато битого скла. Фірма, що сортує сміття, у нас є. Але ми не залучали її. З цим у нас, взагалі, проблема. Бо у нас одна з громадських організацій виграла конкурс на надання послуг з сортування побутового сміття. Але, щоб отримати грант, вони повинні були знайти тих, хто вивозитиме вже відсортовану сировину. Таких не знайшли.

В обласному центрі відбулося наймасовіше прибирання, з навчанням правильно сортувати побутове сміття та практикумами. Організаторка Юлія Городчаніна не приховує, що масштабами та результатом цьогорічної полтавської толоки дуже задоволена.

– У нас було 6 локацій: 1-й та 4-й міський пляжі, берег річки Тарапунька, прибережна локація поряд з полтавською школою №22. Прибирали Співоче поле Марусі Чурай і ставки поблизу нього. А основною локацією був центральний прирічковий парк. Набагато більше волонтерів було, ніж минулого року. Це і з 12 та 22 міських шкіл, Центр спеціальної підготовки «Скіф», обласний молодіжний центр, волонтерські загони УМСА та медичного коледжу, ГО «ЕКОЛтава», «Нова Полтава», «Полтавська платформа», «СІТІ ЛАБ», «Нова пошта», Автоагрегатний завод, підприємство «Сокіл»… Загалом прийшли приблизно 700 волонтерів. Ми ж не тільки сміття збирали, а й розчищали хащі, пиляли повалені дерева. Частину деревини ми просто на місці проганяли через дробилку. І суміш забирало КТП. А пластик і скло відсортовували. Комунальна служба вивозила сміття. А ми – забезпечували рукавичками та пакетами для сміття. Під час прибирання ми ще й провели опитування, яким би полтавці хотіли бачити прирічковий парк.

Проводити під час толок навчання та опитування – європейський досвід пропагування свідомого ставлення до природи. А своєрідною винагородою для активістів став екофестиваль, де можна було не тільки дізнатися про відновні джерела енергії, а й скуштувати органічну продукцію. Хоча й повільно, але українці долучаються до європейських традицій відповідальної взаємодії з природою.

 

Чорнухинці на початку травня влаштували 5 толок

Уже два роки поспіль чорнухинські активісти влаштовують толоку на центральній алеї селищного парку біля стадіону. У 2015 році там облаштували три клумби й засадили їх багаторічниками, а торік алею прикрасили фіолетовими ірисами.

2 травня небайдужі зібралися, щоб прибрати територію парку від торішнього листя, упорядкувати клумби та прибрати купи сміття, які залишають після себе недобросовісні відпочивальники. Ще одна толока відбулася на Горловій горі, де встановлена пам’ятна дошка і висаджений дубовий гай з нагоди 290-річчя з дня народження Григорія Сковороди. А напередодні Дня пам’яті і примирення та Дня Перемоги над нацизмом у ІІ Світовій війні за ініціативи чорнухинця Миколи Лисенка біля Меморіалу «Скорботна мати» відбулася чергова толока. Активісти відновили імена чорнухинців, полеглих у війну. З роками написи, викарбувані на 17 гранітних плитах, стали непомітними, тож небайдужі озброїлися бронзовою фарбою і витратили на роботу весь день.

А біля ставка Шепелівка два тижні поспіль теж тривали толоки. Під час першої з них прибрали сміття, що попри зауваження сюди зносять місцеві жителі. Встановили попереджувальну табличку і відновили насадження, адже торік тут висадили чимало дерев і деякі з них не прижилися. Наступної ж неділі близько 50-ти чорнухинців зібралися біля Шепелівки, щоб ліквідувати незначне протікання греблі, яку торік відновили після стихії. Поки чоловіки займалися дамбою, жінки та діти збирали сміття на прибережній зоні.

– Ходимо сюди рибалити майже щодня. Після себе прибираємо сміття. Сьогодні ж прийшли прибрати після інших рибалок. Завжди долучаємося до толок. Бо сміття забруднює природу, а цього не треба допускати, – наголосили школярі В’ячеслав Луценко, Дмитро Мащенко та Азарій В’язовський. – Переважно траплялися пластикові, скляні пляшки, поліетиленові пакети та інші побутові відходи. А як відомо, таке сміття не розкладається у землі близько 500 років.

Толока на території ставка Шепелівка на околиці Чорнух відбулася за ініціативи місцевих жителів – Алли Козленко, Олексія Повха та Юрія Кірічевського. До речі, Юрія Кірічевського нещодавно обрали відповідальним за ставок.

– Ми хочемо встановити правила, документально засвідчити, що це громадський ставок, щоб його не віддали в оренду якомусь приватному власнику, – пояснила Алла Козленко. – Встановили нічні чергування, щоб захистити водойму від браконьєрів. У списку більше 30 охочих. Зараз наша головна ціль – втримати греблю. А зарибнення ставка поки не на часі. Але традиційний День рибалки на Шепелівці обов’язково відбудеться.

Учасників толоки після завершення робіт пригостили смачною рибною юшкою.

Олена ПОЛТАВКА, Марина ФРАНЧУК

Читайте також