Більше 5 тисяч мешканців Полтавщини щороку потрапляють до канцер-реєстру

30 Січень, 2016 - 16:46
Ім'я: 
Орест Вовк
Посада/рід занять: 
очільник Полтавського обласного клінічного онкологічного диспансеру

Щодня ми зустрічаємо прохання про допомогу у лікуванні дітей або досить молодих людей. Лікарі та урядовці переймаються стійким зростанням ураження населення, відсутністю своєчасної якісної діагностики, високою вартістю і складністю лікування, високим рівнем інвалідизації і летальності хворих українців. Про міфи, профілактику та стан здоров’я мешканців Полтавщини ми поспілкувалися з головним онкологом області – очільником Полтавського обласного клінічного онкологічного диспансеру Орестом Вовком

Проблема онкопатологій є надзвичайно важливою для України. Щороку реєструють більше 160 тисяч нових випадків раку і майже 85 тисяч осіб помирають від цього захворювання. З них – понад 1000 дітей.

Ризик захворіти на рак в Україні має кожен третій чоловік та кожна п’ята жінка. До 30% хворих – працездатного віку

Протягом останнього року реформування онкологічної галузі в напрямку наближення до європейських стандартів надання медичної допомоги ніби-то почалося. Запроваджено національні стандарти діагностики і лікування онкологічних хворих у роботу закладів охорони здоров’я для уніфікації діагностично-лікувального процесу в онкологічній службі України. Утім, наскільки вдалим будуть результати реформ – не можуть сказати навіть медичні експерти.

— Оресте Ярославовичу, можливо, через економічні чинники, можливо, через те, що наші громадяни не звикли піклуватися про своє здоров’я, але факт залишається фактом – онкологія в Україні, на жаль, поширюється дуже швидко.

— Так, якщо говорити про захворюваність на онкологічну патологію, до речі, хочу сказати, не тільки в Україні, але й у світі вона має сталий показник – друге місце після серцево-судинних захворювань. По смертності в Україні також онкологічні захворювання мають друге місце. Звідси й актуальність. У нашій країні на першому місці серед причин можна назвати  ментальність  людей. Якщо порівнювати працюючих громадян нашої країни та інших європейських, то там, якщо робітник не пройшов своєчасно певний об’єм обов’язкових профілактичних обстежень, то на підприємство, де він працює, накладають великі штрафи. А в нашій країні, як правило, все зводилося до формального «галочного» підходу.

— Але ж, погодьтеся, там усе пов’язано зі страховою медициною. Чим більше задавнена хвороба, тим більше грошей витратить на лікування людини страхова компанія.

— Перші кроки в цьому напрямку робить і Україна. От, наприклад, зараз почастішали звернення до нас страхових компаній. Ще років два тому було одне на рік, а зараз кожен місяць по кілька звернень страхових компаній до мене, як до головного лікаря, з приводу того чи іншого пацієнта – чи перебував, чи лікувався, яке захворювання? Статистика свідчить: щороку кількість нових випадків зростає в середньому на 1,5­2%. В Україні зараз  на обліку перебувають мільйон дев’ятсот тисяч українців, яким поставили діагноз «злоякісне новоутворення». На Полтавщині таких 35 тисяч. Щороку в області до реєстру онкохворих потрапляють більше 5 тисяч наших земляків.

— Більшість хворих на онкопатологію — чоловіки  чи жінки?

— Тут є велика різниця локалізації. Якщо говорити у  кількісному відношенні, то показник по Україні – 381 тисяча чоловіків. Серед  жінок — 708 тисяч. Практично вдвічі більше цим хворіють жінки. У жінок по захворюваності на першому місці — рак молочної залози, потім шкіра, рак тіла матки, товстокишковий рак і рак шийки матки. Частка цих захворювань — візуальні форми. Це ті, які можна побачити на око, визначити руками лікаря і не потребують високозатратних технологій для визначення тієї чи іншої патології. Якщо говорити про чоловіків, то на першому місці захворювання бронхолегеневої системи.

— Через тютюнопаління?

— В основному – так. Лідирують також рак шкіри, передміхурової залози, товстокишковий рак і рак шлунку.

ЦІКАВИЙ ФАКТ: Першими зв’язок між курінням і підвищеною ймовірністю розвитку раку легень виявили учені нацистської Німеччини. У 30-х роках минулого століття німці запровадили першу державну пропагандистську кампанію проти куріння. В усіх інших країнах до 1970-х років тютюнопаління не пов’язували з онкозахворюваннями і не проводили з цього приводу масштабних досліджень. Навіть більше того, курити вважалося модним серед молоді та домогосподарок.

— Про онкологію, як ні про яке інше захворювання, дуже багато міфів. Один із них – чи передається онкозахворювання спадково або при контактах?

— Тут якщо акцентувати на слові «передається», то одразу розвінчую міф про передачу, наприклад, у приміщенні. Якщо в побуті люди живуть в одній квартирі, до речі, дуже часто рідні — чоловік, чи жінка, чи то син, чи донька, у мене питають: «Моя мама помирає, а у мене маленька дитина, чи можуть вони в одній квартирі перебувати?» Однозначно: це не передається! Повітряно­крапельними шляхами — це все міфи! Стосовно генетики. Доведені певні локалізації. Коли говоримо про рак молочної залози,  то якщо у матері, чи у бабусі, чи у сестри було це захворювання, то їх нащадків і родичів у даній ситуації відносимо до групи ризику. Тобто є вірогідність передачі на генетичному рівні. Захворювання на рак грудей актуальне як для жінок, так і для чоловіків.

— Тоді ще один міф: чи залежить частота розвитку онкозахворювань від розміру грудей у жінок?

— Міф, розвіяний науковими дослідженням, де вивчалися залежності від розміру грудей того чи іншого виду пухлин! Це абсолютно не має жодного значення.

— Зараз дуже багато пишуть про вплив побутової хімії, як одного з чинників виникнення онкозахворювань.

— Цікаве питання про побутову хімію. Я зайду трошечки здалеку. Припустимо, є певні дезодоранти, аерозолі різного типу, які можуть стати причиною, наприклад, закупорки потової залози і спричиняти абсцеси, гідраденіти, запальні процеси лімфатичної системи підпахвинних ділянок. Тут є зв’язок.

Таких наукових розробок, щоб було доведено, що якийсь певний дезодорант чи побутова хімія є причиною захворювання – ні. Але в цілому, якщо говорити про канцерогенний характер «хімії», навіть наше повітря сьогодні – це канцероген, тому що повітря, особливо промислових і великих міст, перенасичене хімією.

— І асфальт влітку випаровує...

— Той же асфальтоукладник страждає. Ну, це ми вже говоримо про шкідливі професії.

— Бутильована вода. Ба­гато хто так боїться з водогону пити воду, що купує «дуже-­дуже очищену» воду. Але в той же час, багато публікацій в газетах, журналах, що пластик, з якого роблять, власне, ці пляшки для води, може бути канцерогенним.

— Отут я з вами згоден, тому що вода може бути очищена навіть звичайними шляхами, але невідомо, якої якості пластик завод закупив. Купляючи одноразовий посуд, обов’язково треба дивитися на маркування, що він придатний для  їжі, а не інших якихось побутових речей. Так і цей пластик може бути низької якості і його склад буде містити сполуки, що за тривалого перебування води в ньому, а якщо ще й на сонці… Очищена вода чи ні, але якщо вона у відкритій  пляшці вже побула на сонці, уже можна говорити і про розвиток бактерій в воді, які в подальшому можуть викликати  отруєння організму.

— Одним з «пускових» механізмів розвитку раку є тютюнопаління. А якщо курець зменшить кількість випалених за день цигарок вдвічі, зменшиться так же і ймовірність захворіти?

— Так, куріння є «пусковим» механізмом. Якщо брати до уваги, що ризик – 100%, то зменшення викурених цигарок знизить його буквально на декілька відсотків. Я вважаю, що навіть не розумно говорити про це.

— Якою має бути профілактика, щоб уникнути захворювання на онко?

— Давайте так: що може кожен зробити? Це сталі, усім відомі істини, можливо, але і на 101-й раз хотілось би повторити. Кинути  курити, зменшити вживання алкоголю, вести активний спосіб життя, боротися з надлишковою вагою, повноцінно харчуватися (більше рослинної їжі, оливкової олії, вживати кісточкові фрукти – персики, абрикоси, вишні, черешні. Є навіть таке поняття — «антиракова тарілка»), обмежувати стресові фактори. Люди, в яких є генетичні проблеми в сім’ї, тобто хвороби, які умовно можуть передаватися поколіннями, входять до групи ризику і повинні мати це на увазі, але не бути заляканим. Не обов’язково, якщо у мами чи тата була ця проблема, то  буде в мене, але я знаю, що перебуваю в групі ризику. І якщо говорити вже про можливості медицини і держави в цілому, у підході до профілактики, то я б хотів, щоб кожна жінка після 25 років закарбувала собі в пам’яті — обов’язковим є огляд раз на рік у гінеколога, з мазком, це буде вам і профілактика, і той же скринінг раку шийки матки. Доведено, що пік зростання раку молочної залози у віці від 50 до 69 років. Тому таким жінкам потрібно раз на 2-3 роки проходити маммографічне дослідження або огляд у маммолога чи онколога, онколога-гінеколога. Для чоловіків і жінок після 50 років бажано би здавати  аналіз калу на приховану кров. Це буде вам і скринінг, і профілактика злоякісного утворення товстого кишківника. У всіх країнах Європи підняте на державному рівні питання вакцинації дівчат до початку статевого життя проти папіломавірусу людини, яка у майбутньому, з великою вірогідністю, може стати причиною  раку шийки матки.

Сьогодні рівень розвитку онкологічної науки дозволяє стверджувати: рак — не вирок, це виліковна хвороба. І тільки від ставлення самої людини до свого здоров’я залежить – чи обійде її онкологія далекою дорогою, чи причепиться міцною хваткою. Тож, не жалкуйте часу для себе. Якщо з’являється хоч маленький натяк, що в організмі збій, не зволікайте – звертайтеся до лікаря. І окремо хотів би звернутися до чоловіків: найкращий подарунок для ваших коханих і рідних – здоров’я. Якщо Ваша мама чи дружина давно не була у лікаря – організуйте цей візит. Будьте уважними і турбуйтеся одне про одного. Бажаю усім радіти тільки з гарних результатів обстежень!

Олена ПОЛТАВКА