МИКОЛА ОПАРА: «Високий урожай без використання хімікатів – це реально»

24 Листопад, 2015 - 20:22
Ім'я: 
Микола Опара
Посада/рід занять: 
кандидат сільськогосподарських наук, професор кафедри землеробства та агрохімії Полтавської державної аграрної академії, заслужений працівник сільського господарства України

Кожного року українським аграріям все більше зусиль доводиться витрачати у боротьбі за урожай: влітку поля потерпають від спеки, навесні та восени – через відсутність достатньої кількості вологи. Як землеробам пристосуватися до вередливого клімату, як отримати високий урожай, не використовуючи добрив та гербіцидів, як у спеку втримати вологу в ґрунті та чому екологічно чистої продукції не існує в світі? Про усе це та багато іншого нам розповів кандидат сільськогосподарських наук, професор кафедри землеробства та агрохімії Полтавської державної аграрної академії, заслужений працівник сільського господарства України Микола Опара

Один із кращих способів збереження вологи в ґрунті – безплужний обробіток землі. Наш хліб підгорає вже у полі. У той період, коли наливається пшениця, ми маємо низьку вологість у ґрунті і сильно високу температуру. А далі йдуть холодні дощі. Минулого року в липні на полях стояла суха кукурудза. При тому, що це теплолюбива і посухостійка культура. Безвідвальний метод обробітку ґрунту дає можливість зерну вхопитися за життя набагато ефективніше. Плуг перевертає величезні глиби землі. Але ж для того, щоб така глиба розкисла, треба 20-30 міліметрів опадів, яких ми не маємо. Поверхневий обробіток ґрунту дозволяє економити вологу, а зерну аби прорости вистачить навіть незначного дощу і просто вологих росяних ночей. Плюс це економія пального.

У полі з лісосмугами на 15-20% вища врожайність, ніж там, де лісосмуг немає. Вирубка лісосмуг – це величезна проблема сьогодення. Лісосмуги – це мікроклімат, захист  ґрунтів від вітрів, від ґрунтової та водної ерозії. Вирубуючи дерева по берегах річок, ми знищуємо водойми. У нашій області приблизно 152 річки. Є такі, що від них лише назва лишилася на карті. Річки зникають, і винні у цьому ми. Для життя річки дерева потрібні на обох її берегах. Як швидко знищити ставок? Та візьміть вирубайте по берегах верби, більше ніяких не треба зусиль. Вільха, верба підтягують воду, вони її тримають у водоймі. Ми стали підприємцями, але перестали бути господарниками.

Для того, щоб на 1% підвищити рівень ґумусу в ґрунті — не вистачить життя людини!

Якщо оцінювати родючість земель за 100 бальною шкалою, то на Полтавщині ми маємо ґрунти у 80­82 бали. Але це не означає, що ми не виснажуємо землю і що це вічний показник. З нашим підприємницьким відношенням до землі ми катастрофічно знижуємо рівень ґумусу в ґрунті. І це неправда, хто каже, що ми за рік підвищили відсоток ґумусу. Це дуже довготривалий процес. І над цим треба трудитися.

В області почали відроджувати зрошувальну систему земель, яку майже знищили після перебудови. Стосовно осушення земель хочу сказати, що це фактично злочин. Приведу приклад по Глобинському району. Було там село з великою кількістю боліт, верби  росли, лоза, стільки дичини було, що на полювання туди їздили навіть із Києва. У радянські часи вирішили обробляти ті землі, осушили їх. Зникла в людських колодязях вода, зникла риба у водоймах, почала гинути рослинність, пропала дичина. Чи варте воно було того? Мічурін свого часу сказав приблизно таке, що ми не можемо чекати милості від природи, взяти її у неї – наша задача. Сьогодні цей вислів можна перефразувати: ми не можемо чекати милості від природи після того, що ми з нею зробили.

Екологічно чистої продукції не виробляють ніде у світі. У природі немає нічого чистого. А от екологічно безпечна – це інша справа. У нас в області, у Шишацькому районі є таке господарство «Агроекологія». Там 8 тисяч гектарів землі. Очолює господарство Семен Антонець. Напевне немає такої країни, яка б не відряджала до того господарства делегацій. Там, мабуть, побували усі наші аграрні міністри, президенти, прем’єри. Приїдуть, подивляться, похвалять... і все. А це господарство є яскравим прикладом, що вирощувати  продукцію без пестицидів, гербіцидів та інших «цидів» можна. Семен Свиридонович уже 40 років не вносить у ґрунт хімікатів. Усі синтетичні мінеральні добрива він замінив органічними. І вирощує екологічно безпечну продукцію.

Гній – найкраще органічне добриво. Крім того, замінити синтетичні добрива можна зеленим добривом – сидератами: еспарцет, олійна редька, гірчиця, гречка… Для того, щоб удома на городі збирати гарні врожаї, восени, коли прибираєте город, посійте редьку або гірчицю і до морозів, коли вона виросте, приоріть її. І наступного року побачите, яка у вас буде картопля чи цибуля. Гірчиця має дуже багато поживних для землі речовини, а ще виділяє фітонциди, які оздоровлюють ґрунт.

Для чого платити тисячі за тону селітри, якщо природа дає нам азот безкоштовно. Бобові культури. Ця вегетативна маса удобрює ґрунт краще за будь-які хімікати. ґрунт – це живий організм, а ми його труїмо власними руками. Природа не дасть нам часу на роздуми. Вона уже відплачує нам за ту шкоду, яку ми їй завдали.

Записала Олена БУРЯК