Авторська думка

«За п’ять років співпраці Тараса Кутового з чорнухинцями зроблено так багато добрих справ, що все згадати й перелічити непросто»

28 Травень, 2017 - 22:26

– Ще в статусі народного депутата Тарас Кутовий допомагав жителям району у вирішенні їхніх проблем і справ громад, задіюючи всі можливі важелі впливу – від меценатської підтримки до виділення коштів за різними бюджетними програмами. Так, наприклад, можна згадати ремонт греблі ставків, заміну вікон у Чорнухинській ЗОШ, допомогу іншим школам і дитсадкам інвентарем, книгами, іграшками. Допомогу неодноразово отримували Чорнухинська лікарня і Центр ПМСД.

Пирятинець вижив у кількох Нацистських концтаборах

8 Травень, 2016 - 15:51

Сергій Вертипорох – єдиний на Пирятинщині живий колишній в’язень нацистських таборів. Йому було 18 років, коли потрапив до Дахау – пекла, де нацисти проводили так звані «медичні експерименти» над сотнями в’язнів. За непослух чоловіка перекидали в концтабори з іще  більш суворим режимом та страшнішими умовами. Та він зумів вижити навіть там, де розстріляли старшого сина Сталіна

"Якщо під час роботи думаєш про гроші - ікони не буде"

30 Квітень, 2016 - 17:03

Нещодавно Андрій Кузема закінчив розпис старовинного цегляного храму у Гадячі – Всіхсвятської церкви (пам’ятка архітектури національного значення, споруджена у XIX ст. на міському кладовищі). Це не перша подібна робота художника. Андрій Вікторович робив розпис храмів у Великій Багачці, Вельбівці, Соснівці, а також православного іконостасу у столиці Болгарії. Та щоб він не малював – ікони чи натюрморти, його твори мають цікаву особливість…

Леокадія Пунько: «У Польщі пасок не печуть»

30 Квітень, 2016 - 16:44

За паспортом – громадянка Польщі, по життю – українка, яка більшу частину прожила у Березовій Рудці. 45 років тому пані Леокадія переїхала з Польщі на Пирятинщину, але досі дотримується своїх традицій

Походження цієї пані видає лише говірка з акцентом. Жінка усміхається, каже, що 45 років тому взагалі не знала української. Леокадія Пунько (у дівоцтві Пак) з хліборобського роду, народилася і виросла на родинній фермі. Каже, що важкої роботи не боїться змалку. Батьки обробляли багато землі, тримали коней, корів, биків. Але до українського села відпускати не хотіли.

Світлана Алєксієвич: «Чорнобиль – це катастрофа космічного масштабу»

23 Квітень, 2016 - 18:41

У квітні з лекціями до Києва приїздила лауреатка Нобелівської премії в галузі літератури Світлана Алєксієвич. Водночас у двох різних видавництвах вийшли переклади двох її книг – «У війни не жіноче обличчя» та «Чорнобильська молитва». Незважаючи на те, що одна з них – це історії жінок-фронтовичок часів Другої світової війни, а інша – оповіді тих, хто пережив катастрофу на ЧАЕС 30 років тому, обидва видання звучать суголосно моменту, який переживає нині суспільство. І ми не могли пропустити цю унікальну зустріч

Гребінківська школярка перемогла у Всеукраїнському літературному конкурсі

10 Квітень, 2016 - 15:47

Юна письменниця, учениця 11 класу Гребінківської загальноосвітньої школи №1 Анна Комар – донька математиків. Ми дізналися, як батькам вдалося виплекати в дитині філологічні здібності та розвинути талант письменництва, що думає сама дівчина з приводу мовного питання в державі, чим захоплюється та про що мріє найбільше в житті

Український баяніст із Голландії влаштував свято музики на Чорнухинщині

3 Квітень, 2016 - 00:17

Олег на кілька тижнів приїхав до України із Нідерландів, де давно живе і працює. Нарешті втілив у життя свій давній задум: зіграти концерт на малій Батьківщині батька. 6 квітня у країні тюльпанів і вітряків відбудеться Референдум про ратифікацію Угоди про асоціацію з Україною. Ми розпитали професійного музиканта з Полтавщини і про творчість, і про життя за кордоном, і про настрої голландців

Пенсійний фонд спонукає до мінімальних пенсій?

2 Квітень, 2016 - 20:54

На початку лютого до народного депутата України Тараса Кутового надійшло звернення від родини Домерецьких з с. Тарандинці Лубенського району:

«Шановний Тарасе Вікторовичу!

Чоловік покинув, дізнавшись про хворобу дружини, а її брати телефонували тільки щоб поділити спадок

28 Березень, 2016 - 17:22

Нині – Тетяна (ім’я змінено автором) має цікаву роботу, кохає і кохана, будує плани на майбутнє та допомагає повірити в себе таким, якою була сама кілька років тому. Дивлячись на цю тендітну жінку, ніколи б не сказала, що їй довелося пережити. Довге чорняве волосся. Одягнена скромно, але  зі смаком. Стриманий макіяж. Звичайна міська панянка, яких ми щодня бачимо на вулицях міста. Тихий приємний голос. І тільки погляд карих очей – глибокий і впевнений, але трішки сумний, видає в ній людину, якій довелося пройти через тяжкі випробування

Настя Якименко: «Щоб не говорили мені лікарі,​ я для себе вирішила сама, що ходити буду»

13 Березень, 2016 - 16:50

П’ять років тому Настя отримала тяжку травму й опинилася в інвалідному візку. Але попри всі свої страждання та постійну боротьбу із недугою, дівчина дарує людям радість, надихає тих, хто сам втратив надію одужати, виступає на сцені та вірить, що неодмінно зможе ходити